блістер

БЛІ́СТЕР, а, ч.

1. Сферичний виступ із прозорої пластмаси в корпусі літака, що служить для спостереження, розміщення озброєння та прицільних пристосувань.

Фотографування земної поверхні через блістер.

2. Пакування, що являє собою футляр із прозорої пластикової плівки, формованої за розміром і формою предмета, що пакується, та жорсткої поліграфічної підкладки.

Товщина плівки вибирається залежно від ваги товару, який укладається в блістер (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блістер — блі́стер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. блістер — БЛІСТЕР – БЛІСТР Блістер, -ера. 1. Протимінне потовщення корпусу корабля. 2. Сферичний виступ з прозорої пластмаси в корпусі літака, призначений для поліпшення огляду, розміщення озброєння, прицілювальних приладів тощо. Блістр, -у. Чорнова мідь. Літературне слововживання
  3. блістер — -а, ч. Сферичний виступ із прозорої пластмаси в корпусі літака, що служить для спостереження, розміщення озброєння і прицільних пристосувань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. блістер — блі́стер (англ. blister, букв. – міхур) 1. Обтічний виступ на фюзеляжі літака, призначений для поліпшення обзору, прицілювання тощо, 2. Протимінне стовщення корпусу корабля. Словник іншомовних слів Мельничука