богемний
БОГЕ́МНИЙ, а, е.
Який характеризує богему; пов'язаний з богемою.
Не маючи вельможних меценатів, Гашек свідомо обрав позицію богемного гульвіси і кмітливого бешкетника (із журн.);
Одна вельми відома в одеській богемній публіці дама зауважила, що на вечірці надто мало світла (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me