богоданий

БОГОДА́НИЙ, а, е, рел.-церк.

Даний, дарований Богом.

Цими нормами, правилами, законами, які в своїй сукупності становлять фундамент Церкви, вона оберігає свій богоданий устрій (з церк. літ.);

Тема софійності сполучається у Софії Київській через філософеми неоплатонізму з ідеєю “онтологічного оптимізму” та апокатастасису – благосного повернення людства до богоданої чистоти ще за земного життя (із журн.).