богоодкровення

БОГООДКРОВЕ́ННЯ, я, с., рел.

Акт, у якому Бог відкриває Себе людям.

Своєрідність способу філософування, характерного для середньовічних Європи і Близького Сходу, витікає з міцної, глибинної зв'язки між філософією і богоодкровенням (з навч. літ.).