1. Словник української мови у 20 томах

божеволіти

БОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, недок.

1. Ставати психічно хворим, божевільним.

– Чи ти пак божеволієш, чи це в тебе новомодна символічна загранична мова! (І. Нечуй-Левицький);

Хвилинами вона, здається, ніби при умі, .. а хвилями божеволіє, не пізнає, не бачить нікого, а все Гриця згадує і лихо (О. Кобилянська);

Батареї без угаву молотили по них, осліплюючи і оглушуючи методичним вогнем гарнізони, що божеволіли в тих залізобетонних черепах (О. Гончар).

2. перен. Чинити безумство, шаленіти.

За сценою голосні крики юрби: “Слава!” [Івась:] Чуєте, як божеволіють люди? (Мирослав Ірчан);

Суддя шпурнув свисток і побіг з поля. Глядачі божеволіли (Ю. Яновський);

Гризуться кесарі між собою, як шакали степові, шматують імперію на частки, божеволіють від жадоби влади (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божеволіти — (ставати психічнохворим) навісніти, скаженіти, шаленіти, шаліти // зійти з розуму, як сам не свій. Словник синонімів Полюги
  2. божеволіти — божево́літи дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. божеволіти — Дуріти, навісніти, чманіти, казитися, шаліти, спадати з розуму; док. див. ЗБОЖЕВОЛІТИ. Словник синонімів Караванського
  4. божеволіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Ставати психічно хворим, божевільним. 2》 перен. Чинити безумство, шаленіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. божеволіти — БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?... Словник синонімів української мови
  6. божеволіти — Божево́літи, -лі́ю, -лі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. божеволіти — БОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати психічнохворим, божевільним. — Чи ти пак божеволієш, чи це в тебе новомодна символічна загранична мова! (Н.-Лев., IV, 1956, 262); "Невже те все видалось мені? А може, я божеволію?... Словник української мови в 11 томах
  8. божеволіти — Божеволіти, -лію, -єш гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20. Словник української мови Грінченка