1. Словник української мови у 20 томах

божок

БОЖО́К, жка́, ч.

1. Зменш. до бог 2.

Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок... (Леся Українка).

2. Скульптурна фігурка якого-небудь божества.

Не звертайтеся до ідолів і не робіть собі литих божків. Я Господь Бог ваш! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

То був східний божок пожовклої слонової кості (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божок — божо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. божок — -жка, ч. Зменш. до Бог. || Скульптурна фігурка якого-небудь божества. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божок — БОГ (у язичницьких, політеїстичних віруваннях — одна з надприродних істот, що керують світом), БОЖЕСТВО́, БОЖО́К розм.; НЕБОЖИ́ТЕЛЬ книжн. (перев. про богів античної міфології); БЕЗСМЕ́РТНИЙ перев. мн., книжн. (в античній міфології). Словник синонімів української мови
  4. божок — БОЖО́К, жка́, ч. Зменш. до бог. Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок… (Л. Укр., І, 1951, 312); // Скульптурна фігурка якого-небудь божества. То був східний божок пожовклої слонової кості (Ю. Янов., II, 1958, 121). Словник української мови в 11 томах
  5. божок — Божок, -жка м. 1) ум. отъ біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идолъ, кумиръ. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 4) — свинний. Свиной желудокъ. Вх. Зн. 3. см. богун 2. Словник української мови Грінченка