1. Словник української мови у 20 томах

бозна-що

БО́ЗНА-ЩО, бо́зна-чого́, займ. неознач., розм.

Невідомо що.

Зі мною стала [Емма] такою привітною, немов я їй бозна-що доброго зробив (В. Винниченко);

Треба було кілька годин чекати автобуса до рідного Дубового, а вже звідти – бозна-чим до Блюхівки, куди мати перебралася останній рік свого життя (Є. Кононенко);

Сьогодні багато державних структур за свої послуги отримують гроші. За довідки, за підпис та за бозна-що (з газ.);

// у знач. ім. Дурниця, дурниці.

– Що це ти бозна-що верзеш?! (Панас Мирний);

– Овва... бозна-що вигадали.., – образився Іван (М. Коцюбинський);

– І чого б ото я заливався? Мабуть, подумали бозна-що! (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бозна-що — бо́зна-що́ займенник розм. Орфографічний словник української мови
  2. бозна-що — бозна-чого, розм. Невідомо що. || Дурниця, дурниці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бозна-що — див. наклеп; невідомо; нікчемний; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  4. бозна-що — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. бозна-що — БО́ЗНА-ЩО, бо́зна-чого, розм., заст. Невідомо що; // Дурниця, дурниці. — Що це ти бозна-що верзеш?! (Мирний, II, 1954, 264); — Овва… бозна-що вигадали.., — образився Іван (Коцюб., I, 1955, 345). Словник української мови в 11 томах