бозон

БОЗО́Н, а, ч., фіз.

Квантова частинка з цілим спіном.

Невловима частинка – це бозон Хігса, що, за сучасними уявленнями, покликаний відповідати за наявність маси в усіх інших частинках (з наук. літ.);

У розширених моделях спонтанного порушення симетрії може виникнути декілька бозонів Хігса різної маси, у тому числі й заряджених (з наук. літ.);

Нейтральний бозон;

Проміжний бозон.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бозон — бозо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бозон — -а, ч. Назва однієї з елементарних часток; бозе-частка. Великий тлумачний словник сучасної мови