1. Словник української мови у 20 томах

бойківський

БО́ЙКІВСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до бо́йки і Бойківщина.

Хвіст бартки показував на захід – се означало йти у бойківські гори, зав'язувати стосунки з невідомими людьми... (Г. Хоткевич);

Бойківська хата мала, як правило, одну житлову кімнату з невеликими віконцями і піччю (з публіц. літ.);

Бойківський край – то мальовничі гірські та підгірські місцевості, переважно вкриті лісами (із журн.);

Бойківський діалект.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бойківський — бо́йківський прикметник бойкі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бойківський — -а, -е. Прикм. до бойки. Бойківський діалект. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бойківський — Бо́йківський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бойківський — БО́ЙКІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бо́йки. Бойківський діалект. Словник української мови в 11 томах
  5. бойківський — Бойківський, -а, -е Къ бойку относящійся, ему принадлежащій. Желех. Словник української мови Грінченка