болгари
БОЛГА́РИ, а́р, мн. (одн. болга́рин, а, ч.; болга́рка, и, ж.).
Народ, що становить основне населення Болгарії.
Святослав, сам того не відаючи, зробив для Болгарії найбільшу послугу, внаслідок якої болгари знов повернули свою велич (П. Загребельний);
– Я теж болгарка. Мене Гамід вивіз із Болгарії, щоб я доглядала дівчину, коли вона була малою (В. Малик);
Дослідник мови договорів С. П. Обнорський дійшов висновку, що договір 944 р. перекладено болгарином, отже, враховуючи, що в цей час у Болгарії вже існувала розвинута кирилиця, договір, імовірно, був написаний саме нею (з наук. літ.);
Південні слов'яни, зокрема болгари, мали давню традицію записувати слов'янські тексти грецькими та латинськими літерами (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- болгари — -гар, мн. (одн. болгарин, -а, ч.; болгарка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Болгарії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- болгари — БОЛГА́РИ, га́р, мн. (одн. болга́рин, а, ч.; болга́рка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Болгарії. Словник української мови в 11 томах