болотохід
БОЛОТОХІ́Д, хо́да, ч.
Трактор із широкими гусеницями, здатний пересуватися по болотистому ґрунті.
Важкі машини, такі, як трактор, танк або болотохід, проходять по такій болотистій місцевості, по якій не пройде вершник на коні (з навч. літ.);
У Петербурзі створено надлегкий болотохід, здатний долати практично будь-яке бездоріжжя (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me