болотяник

БОЛОТЯ́НИК, а, ч.

У міфології слов'ян – істота, яка живе в болоті, має вигляд чоловіка з довгими руками, тіло якого вкрите густою сірою шерстю, а нижче спини – хвіст гачком.

Отож, Бог скинув чорта та злих духів з неба, і кожен із них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав “Амінь”, то хто де був, там і залишився: у воді – водяник, у болоті – болотяник, у лісі – лісовик... (з легенди);

А в болоті живе болотяник – такий замурзаний та вкаляний... (Б. Грінченко);

Власне, болотяник тим і відрізняється від водяного духа, що не вбиває своїх відвідувачів, але й не відпускає їх на свободу (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болотяник — болотя́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. болотяник — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. болотяник — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  4. болотяник — Болотяник, -ка м. Чортъ, живущій въ болотѣ. Чуб. І. 193. Словник української мови Грінченка