болтик

БО́ЛТИК, а, ч.

Зменш. до болт.

Сервісний центр протримав ноутбук три тижні і повернув з відмовою через стороннє втручання – хоч пломби цілі, не вистачало одного болтика у кришці матриці (із журн.);

Правила експлуатації ліфта були написані на великій бляшаній табличці, прикріпленій болтиками до стіни кабіни (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me