болтик
БО́ЛТИК, а, ч.
Зменш. до болт.
Сервісний центр протримав ноутбук три тижні і повернув з відмовою через стороннє втручання – хоч пломби цілі, не вистачало одного болтика у кришці матриці (із журн.);
Правила експлуатації ліфта були написані на великій бляшаній табличці, прикріпленій болтиками до стіни кабіни (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me