болштихель

БОЛШТИ́ХЕЛЬ, я, ч.

Граверний інструмент із заокругленим жалом.

У гравіруванні заокруглень застосовують болштихель або зубило аналогічної форми (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болштихель — болшти́хель (від нім. Ball – м’яч, куля і Stichel – різець) граверний інструмент з напівкруглим жалом. Словник іншомовних слів Мельничука