1. Словник української мови у 20 томах

болісно

БО́ЛІСНО.

Присл. до бо́лісний 2, 3.

Сусіда – ще молода молодиця – якось болісно усміхнулася (Панас Мирний);

– Я б вас просив .. не сміятись так, – тихо і болісно вимовив поет (Леся Українка);

Тихович бігає по хаті .. Несправедливість .. болісно ятрить його серце, труїть життя (М. Коцюбинський);

– Не можна судити людину по спеціальності! – болісно скрикнув Льова (В. Підмогильний);

Його смерть батько пережив особливо болісно (О. Донченко);

Ірша засміявся саркастично й водночас болісно (Ю. Мушкетик);

// у знач. пред.

І на серці в Гната ставало так погано, прикро, болісно... (М. Коцюбинський);

[Жура:] Нехай це болісно, але скажи спасибі, що ти пізнала правду, поки не пізно (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. болісно — бо́лісно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. болісно — Присл. до болісний 2), 3). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. болісно — Бо́лісно і бо́лізно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. болісно — БОЛІСНО. Присл. до болісний 2, 3. Сусіда, — ще молода молодиця, — якось болісно усміхнулася (Панас Мирний, II, 1954, 186); — Я б вас просив.. не сміятись так, — тихо і болісно вимовив поет (Леся Українка, III, 1952, 698); Тихович бігає по хаті.. Словник української мови в 11 томах
  5. болісно — Болізно, болісно нар. 1) Болѣзненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася. Мир. Пов. II. 69. --------------- Болісний, болісно см. болізний, болізно. Словник української мови Грінченка