бомбардувальник

БОМБАРДУВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Бойовий літак, признач. для враження наземних і морських об'єктів ворога бомбами та ракетами.

Рокіт котився, як морський шквал, наростаючи все швидше й швидше, – то йшла хмара ворожих тяжких бомбардувальників (І. Багряний);

В небі пропливають ланки бомбардувальників і винищувачів (В. Кучер);

На початку 2006 року Україна на основі міждержавних домовленостей про її без'ядерний статус завершила утилізацію бомбардувальників Ту-22 (з газ.).

2. розм. Льотчик такого літака.

Досвідчений бомбардувальник.

(1) Пікі́руючий бомбардува́льник – бойовий літак, пристосований для бомбардування з піке (див. піке́²).

Десятки пікіруючих бомбардувальників під прикриттям винищувачів ринулися на бойові порядки наших військ (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомбардувальник — бомбардува́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бомбардувальник — -а, ч. 1》 Бомбардувальний літак. 2》 розм. Льотчик такого літака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бомбардувальник — Військовий літак для бомбардування і транспортування бомб, часто ракет класу повітря-земля; потужне електронне обладнання й озброєння (гармати, ракети). Універсальний словник-енциклопедія
  4. бомбардувальник — БОМБАРДУВА́ЛЬНИК (бомбардувальний літак), БОМБОВО́З заст. Словник синонімів української мови
  5. бомбардувальник — БОМБАРДУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Бомбардувальний літак. В небі пропливають ланки бомбардувальників і винищувачів (Кучер, Чорноморці, 1956, 208). 2. розм. Льотчик такого літака. Словник української мови в 11 томах