бомбардувальник
БОМБАРДУВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Бойовий літак, признач. для враження наземних і морських об'єктів ворога бомбами та ракетами.
Рокіт котився, як морський шквал, наростаючи все швидше й швидше, – то йшла хмара ворожих тяжких бомбардувальників (І. Багряний);
В небі пропливають ланки бомбардувальників і винищувачів (В. Кучер);
На початку 2006 року Україна на основі міждержавних домовленостей про її без'ядерний статус завершила утилізацію бомбардувальників Ту-22 (з газ.).
2. розм. Льотчик такого літака.
Досвідчений бомбардувальник.
(1) Пікі́руючий бомбардува́льник – бойовий літак, пристосований для бомбардування з піке (див. піке́²).
Десятки пікіруючих бомбардувальників під прикриттям винищувачів ринулися на бойові порядки наших військ (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бомбардувальник — бомбардува́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бомбардувальник — -а, ч. 1》 Бомбардувальний літак. 2》 розм. Льотчик такого літака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бомбардувальник — Військовий літак для бомбардування і транспортування бомб, часто ракет класу повітря-земля; потужне електронне обладнання й озброєння (гармати, ракети). Універсальний словник-енциклопедія
- бомбардувальник — БОМБАРДУВА́ЛЬНИК (бомбардувальний літак), БОМБОВО́З заст. Словник синонімів української мови
- бомбардувальник — БОМБАРДУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Бомбардувальний літак. В небі пропливають ланки бомбардувальників і винищувачів (Кучер, Чорноморці, 1956, 208). 2. розм. Льотчик такого літака. Словник української мови в 11 томах