бомбоприціл

БОМБОПРИЦІ́Л, у, ч., ав.

Оптичний пристрій на борту літака для наведення авіабомб або торпед на наземні чи морські цілі.

Бомбоприціл монтувався на підлозі кабіни й під час польоту зсувався ліворуч, щоб не обмежувати огляд (із журн.);

Бомбоприціл був у штурмана, а бомбометання з пікірування здійснював пілот, користуючись звичним стрілковим прицілом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me