бони

БО́НИ¹, ів, мн. (одн. бон, а, ч.), мор.

Плавуча огорожа, що застосовується при лісосплаві, а також плавучі загородження, що перешкоджають ворожим кораблям проходити з моря в гавань.

У суцільній темряві катери – підривники бонів – непомітно для противника проникли в бухту (Д. Ткач).

БО́НИ², ів, мн. (одн. бо́на, и, ж.).

1. Короткотермінові боргові зобов'язання, які випускаються державною скарбницею, муніципальними органами, окремими установами і підприємствами.

Суть концепції полягає в тому, що всі сільськогосподарські угіддя приватизуються за рівними, хоч і диференційованими по регіонах, нормами за допомогою бонів, які мали бути видані безплатно всім дорослим громадянам України (з газ.).

2. Паперові грошові знаки невеликої вартості, що тимчасово випускаються в обіг як розмінна монета.

Наприкінці 1918 р. Російсько-Азійським банком випущено в обіг виготовлені в Америці розмінні бони в купюрах 50 копійок, один, три, десять і сто карбованців (із журн.).

3. Паперові гроші, які вийшли з ужитку і стали предметом колекціонування.

Чимало спеціальних дисциплін історичного циклу досліджують конкретні носії інформації: бони (грошові знаки – боністика), монети (нумізматика), герби (геральдика), зброю (зброєзнавство), марки (філателія) (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бони — I -ів, мн. (одн. бон, -а, ч.), мор. 1》 Плавуча огорожа, що застосовується в лісосплаві, а також плавучі загородження, що перешкоджають ворожим кораблям проходити з моря в гавань. 2》 Плот, до якого швартують невеликі судна. II -ів, мн. (одн. бона, -и... Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бони — (англ. bоnds) короткотермінові боргові зобов’язання, що випускає державна скарбниця, муніципальні органи, окремі установи та підприємства. Випуск б. державної скарбниці є однією із форм державного кредиту, причому терміном... Економічний словник
  3. бони — бо́ни (франц. bon – талон, чек, від лат. bonus – добрий, зручний) 1. У капіталістичних країнах кредитні документи, за якими власник може одержати в певний строк грошову суму або інші цінності; сурогат паперових грошей. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бони — Бо́ни, -нів, див. бон Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бони — БО́НИ, ів, мн. (одн. бон, а, ч.), мор. Плавуча огорожа, що застосовується при лісосплаві, а також плавучі загородження, що перешкоджають ворожим кораблям проходити з моря в гавань. Словник української мови в 11 томах
  6. бони — рос. боны (від фр. bon — талон, чек) — 1. Короткострокові боргові зобов'язання, які випускає держава, казначейство, муніципальні органи, окремі установи та фірми. Використовуються власниками як платіжний засіб. Eкономічна енциклопедія