бонобо
БО́НОБО, невідм., ч.
Карликова мавпа роду шимпанзе родини гомінідів.
Бонобо, попри свою назву, за розмірами не менші за своїх більш відомих родичів шимпанзе звичайних, але поступаються їм у міцності статури (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me