бонобо

БО́НОБО, невідм., ч.

Карликова мавпа роду шимпанзе родини гомінідів.

Бонобо, попри свою назву, за розмірами не менші за своїх більш відомих родичів шимпанзе звичайних, але поступаються їм у міцності статури (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me