боніст
БОНІ́СТ, а, ч.
Людина, яка збирає, колекціонує, вивчає паперові грошові знаки і бони (див. бо́ни² 3).
Царські генерали на Півдні Росії та в Сибіру випускали свої гроші. Їх зразки і донині зберігаються в колекціях багатьох боністів (з наук.-попул. літ.);
У нумізматів є брати за інтересами – боністи (із журн.);
Автор сподівається, що за допомогою колег-боністів зможе підняти інтерес до науки про паперові грошові знаки як особливі історичні джерела (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me