бонітувальний

БОНІТУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Стос. до бонітування; признач. для нього.

При бонітуванні комісія проводить огляд птиці, аналіз показників її власної продуктивності та продуктивності батьків, визначає бонітувальний клас для груп птиці (вихідні лінії, прабатьківські та батьківські стада, породу, популяцію) (з наук. літ.);

Звірів бонітують у спеціальних бонітувальних клітках при розсіяному освітленні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонітувальний — -а, -е. Признач. для бонітування. Великий тлумачний словник сучасної мови