1. Словник української мови у 20 томах

бонітувати

БОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, спец.

Оцінювати групи біологічних об'єктів або угідь для визначення їх господарського використання.

На племінних фермах відлучених ягнят зважують і бонітують (з наук. літ.);

Клас сім'ї, яку бонітують, установлюють на основі оцінки медопродуктивності, сили бджолиних сімей перед головним медозбором та зимостійкості відповідно до визначених вимог (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонітувати — бонітува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бонітувати — -ую, -уєш, недок., перех. Оцінювати племінні якості сільськогосподарських тварин для встановлення їх породності й визначення господарського використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бонітувати — БОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Оцінювати племінні якості сільськогосподарських тварин для встановлення їх породності і визначення господарського використання. На племінних фермах відлучених ягнят зважують і бонітують (Колг. енц., І, 1956, 122). Словник української мови в 11 томах