бордель

БОРДЕ́ЛЬ, ю, ч., розм.

Будинок розпусти.

Барон довго стояв, .. потім згадав про бордель на Вексклярській і посміхнувся скрушно: – Там мене приймуть (Р. Іваничук);

Сумнівів уже не залишалося: він [Мартофляк] потрапив до борделю (Ю. Андрухович);

Мафіозні структури доставляють жінок за кордон і пропонують послуги охорони, матеріальну підтримку і зв’язок власникам борделів у багатьох країнах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бордель — борде́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бордель — -ю, ч. Будинок розпусти. Великий тлумачний словник сучасної мови