бордюрний
БОРДЮ́РНИЙ, а, е.
Стос. до бордюру.
Каменярі добували граніт та інші породи каменю, з яких виробляли млинові жорна, точильні бруски, колодязні жорна, бруківку, бордюрний камінь (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бордюрний — -а, -е. Прикм. до бордюр. Великий тлумачний словник сучасної мови