1. Словник української мови у 20 томах

боркати

БО́РКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що.

1. Підрізувати або зв'язувати крила у птахів.

Він тримав корзину ногами, а папугу почав боркати, прошиваючи йому махові пір'їни на крилах (із журн.).

2. перен. Угамовувати кого-небудь.

Але мордатий Сметана метеляв головою, хоч i сiтка його боркала (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боркати — бо́ркати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. боркати — Приборкувати, коськати, укоськувати, гамувати, вгамовувати, оговтувати, упокорювати. Словник синонімів Караванського
  3. боркати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Підрізувати або зв'язувати крила у птахів. Боркати голубів. 2》 перен. Угамовувати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боркати — БО́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Підрізувати або зв’язувати крила у птахів. Боркати голубів. 2. перен. Угамовувати кого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. боркати — Боркати, -каю, -єш гл. 1) Подрѣзывать крылья (птицамъ). 2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ. Словник української мови Грінченка