борніт

БОРНІ́Т, у, ч.

Мінерал, сульфід заліза та міді.

Джерелами міді можуть слугувати такі мінерали, як азурит, малахіт, борніт, куприт тощо (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борніт — борні́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. борніт — Борнит — bornite — Bornit, Buntkupferkies, Buntkupfererz, bunter Kupferkies, Chalkomenit — важливий мінерал міді (класу сульфідів). Склад:Cu5FeS4. Сингонія ромбічна. Густина 4,9-5,3. Твердість 3,5. Колір від мідно-червоного до бурого. Багата мідна руда. Гірничий енциклопедичний словник
  3. борніт — -у, ч. Строката мідна руда – мінерал класу сульфідів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. борніт — борні́т мінерал класу сульфідів, колір від мідно-червоного до бурого. Багата мідна руда. Від прізвища австрійського мінералога І. Борна. Словник іншомовних слів Мельничука