бородавочник

БОРОДА́ВОЧНИК, а, ч., зоол.

Парнокопитий ссавець родини свинячих.

Саме бородавочник є одним із символів Африки (із журн.);

Леопард і бородавочник – дві неподібні істоти, яких звела примхлива доля в африканській савані (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бородавочник — -а, ч. Рід парнокопитих ссавців родини свинячих. Великий тлумачний словник сучасної мови