борозенка
БОРОЗЕ́НКА, и, ж.
Зменш. до борозна́.
Ой послала мене мати Зеленого жита жати, А я жита не жала, В борозенці лежала (з народної пісні);
На суміжній горі коловоротом метушаться возії, тиснучись по вузьких борозенках свіжих стежин (М. Стельмах);
Бережно узявся [Довбня] за пальчики і .. роздивлявся долоню, ті невеличкі борозенки, що покарбували її (Панас Мирний);
Над кущуватими бровами пролягли вузькі глибокі борозенки (М. Руденко);
Посмішкою видається апетитна борозенка на жовтавій шкоринці [паляниці] (А. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- борозенка — борозе́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- борозенка — -и, ж. 1》 Зменш. до борозна. 2》 Подряпина, мітка на поверхні деталі, нанесена мітчиком. 3》 Канавка, вздовж якої рухається грамофонна голка поверхнею платівки, відтворюючи звук. 4》 мн. Насічки, канавки, нанесені на поверхню напилка, терпуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- борозенка — Борозе́нка, -нки, -нці; -зе́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- борозенка — БОРОЗЕ́НКА, и, ж. Зменш. до борозна́. Ой послала мене мати Зеленого жита жати, А я жита не жала, В борозенці лежала (Народна пісня); На суміжній горі коловоротом метушаться возії, тиснучись по вузьких борозенках свіжих стежин (Стельмах, Над Черемошем... Словник української мови в 11 томах