борознистий

БОРОЗНИ́СТИЙ, а, е.

1. Який має борозни.

Права скронева частина мозку потерпілого зруйнована, проте в ній наявний борознистий канал шириною 3,5 см із вираженою зоною забитого місця (з газ.).

2. Уживається як складова частина ботанічних та інших назв.

Домінують у степу костриця борозниста та осока низька (з наук.-попул. літ.);

Степова рослиннiсть представлена трав'янистими угрупованнями (ковила волосиста, осока низька, типчак борознистий, горицвiт весняний) та заростями чагарникiв (глiд, кизил, терен та iн.) (з навч. літ.).