1. Словник української мови у 20 томах

борознити

БОРОЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що.

1. Проводити, прокладати борозни.

* Образно. Шлюпки і білокрилі яхти борознили море (В. Кучер);

Узяті під пильний нагляд природозахисних органів, кити можуть спокійно борознити океани та моря (із журн.).

2. перен. Перетинати в різних напрямках, утворюючи заглибини.

Чоло борознили зморшки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борознити — борозни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. борознити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Проводити, прокладати борозни. 2》 перен. Перетинати в різних напрямках, утворюючи заглибини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. борознити — БОРОЗНИ́ТИ (проводити, прокладати борозни), БОРОЗНУВА́ТИ рідше. БОРОЗНИ́ТИ (залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин), ОРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм. Вона дивилась на Дробота глибокими очима, печальна зморшка борознила широке чоло (С. Словник синонімів української мови
  4. борознити — БОРОЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Проводити, прокладати борозни. Він працював на заводі, трактори якого борознили колгоспні лани великої Вітчизни (Ле, Право.., 1957, 45); *Образно. Словник української мови в 11 томах