1. Словник української мови у 20 томах

боронування

БОРОНУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. боронува́ти.

На папері завжди боронування в два сліди, а там груддя лежить, як антрацит! (М. Циба);

Добрива слід вносити весною перед боронуванням посіву (з навч. літ.).

△ (1) Сліпе́ боронува́ння, с. г. – боронування, яке проводиться до появи сходів.

Після сівби зараз же починається обробіток посівів. Перше сліпе боронування в два сліди проводимо навскоси (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боронування — боронува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. боронування — Порушення ґрунтової корки, розбивання крупних комів землі, знищення сходів бур'янів, вирівнювання поверхні ґрунту. Сприяє збереженню вологи в ґрунті і поліпшує умови для проростання насіння. Б. проводиться дисковими боронами. Словник термінів з агрофітоценології
  3. боронування — -я, с. Дія за знач. боронувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боронування — Боронува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. боронування — БОРОНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. боронува́ти. Добрива слід вносити.. весною перед боронуванням посіву (Соп. твар., 3, 1956, 26). Словник української мови в 11 томах