1. Словник української мови у 20 томах

бортник

БО́РТНИК, а, ч.

Той, хто займається бортництвом.

Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців .. – ось життя колишнього Дикого Поля – степового Правобережжя (Ю. Яновський);

Все життя ішло в напрузі У бортника і сіяча: Козак при неводі й при плузі Не випускав із рук меча! (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бортник — бо́ртник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бортник — -а, ч. Лісовий бджоляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бортник — БО́РТНИК, а, ч., заст. Той, хто займається бортництвом. Ватаги запорожців, загони татар, товариства рибалок, бортників, мисливців.. — ось життя колишнього Дикого Поля — степового Правобережжя (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  4. бортник — Бортник, -ка м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160. Словник української мови Грінченка