1. Словник української мови у 20 томах

бортпровідник

БОРТПРОВІДНИ́К, а́, ч.

Працівник авіаційного транспорту, який супроводить пасажирський літак, стежить за порядком обслуговування пасажирів і т. ін.; стюард.

У накладній бортпровідник зазначає час, коли продукти харчування надійшли на борт (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бортпровідник — бортпровідни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бортпровідник — -а, ч. Працівник авіаційного транспорту, який супроводить пасажирський літак, стежить за порядком у ньому, обслуговує пасажирів; стюард. Великий тлумачний словник сучасної мови