1. Словник української мови у 20 томах

борть

БОРТЬ, і, ж. і я, ч.

Найпростіший вулик – видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли.

Люди з долини навісили борті – такі колоди для бджіл (О. Іваненко);

У збірнику “Руська правда” великого князя Ярослава Мудрого звелено брати за знищення князівської борті три гривні штрафу (із журн.);

* У порівн. Мов розворушений борть з бджолами, гуде сьогодні дворище княжого города (А. Хижняк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. борть — борть іменник жіночого або чоловічого роду найпростіший вулик частіше вживається у жіночому роді Орфографічний словник української мови
  2. борть — -і, ж. і -я, ч. Найпростіший вулик – видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. борть — Найпростіший вулик, видовбана колода, яку навішували на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли, гніздо бджіл у лісі, яке мало свого господаря Словник застарілих та маловживаних слів
  4. борть — див. вулик Словник синонімів Вусика
  5. борть — БОРТЬ, і, ж. і я, ч., заст. Найпростіший вулик — видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли. Люди з долини навісили борті — такі колоди для бджіл (Ів., Ліс. казки, 1954, 74); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. борть — Борть, -тя м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. ІІІ. 392. Словник української мови Грінченка