борчиня
БОРЧИ́НЯ, і, ж.
Жін. до боре́ць.
Львівська борчиня зуміла пройти увесь шлях турнірної дистанції по нижній сітці, що дозволило їй отримати бронзову медаль (з газ.);
Спробувати власні сили на танцювальному паркеті найтитулованіша борчиня світу Ірині Мерлені мріяла з дитинства (з Інтернету);
Око борчинь за гендерне рівноправ'я тішила трійця високопоставлених жінок (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me