борчиня

БОРЧИ́НЯ, і, ж.

Жін. до боре́ць.

Львівська борчиня зуміла пройти увесь шлях турнірної дистанції по нижній сітці, що дозволило їй отримати бронзову медаль (з газ.);

Спробувати власні сили на танцювальному паркеті найтитулованіша борчиня світу Ірині Мерлені мріяла з дитинства (з Інтернету);

Око борчинь за гендерне рівноправ'я тішила трійця високопоставлених жінок (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me