борштанга
БОРШТА́НГА, и, ж.
Металорізальний інструмент у вигляді валика із закріпленими в ньому різцями для розточування отворів на токарних верстатах.
У роботі запропоновано нові конструктивні рішення вібростійких борштанг із підвищеним демпфіруванням для якісної обробки довгих отворів (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me