босерон

БОСЕРО́Н, а, ч.

1. Порода службових собак перев. з густою чорною шерстю, довгою шиєю та великими рудими лапами.

Босерон – дуже давня французька порода, яка має вроджену здатність до охоронної роботи (з наук.-попул. літ.);

Босерон – це собака цивілізованого Заходу, де царює закон і порядок (із журн.).

2. Собака цієї породи.

Босерон був дуже відданий господарю, для нього не було більшого задоволення, ніж прогулятися або попрацювати на пару з господарем (із журн.).