босоніж
БОСО́НІЖ, присл.
З босими ногами, без взуття.
Молоденька наймичка, сільська дівчина, босоніж .. внесла самовар (І. Нечуй-Левицький);
Якби не ті простори, я певне побігла б до нього босоніж (Леся Українка);
Щоранку спускається нею [стежечкою] босоніж чорняве смугле дівчатко років десяти (О. Гончар);
Далі ми йшли босоніж під мерехтінням зірок, намацуючи стежку поміж купинами (О. Бердник);
Хіба можна виростити здоровою дитину, якщо вона не бігає босоніж по росяній траві, не грається серед квітів? (із журн.).
◇ (1) На босо́ніж – без шкарпеток, панчіх і т. ін.
Орест Білинський був у сандалях на босоніж (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- босоніж — босо́ніж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- босоніж — присл. Те саме, що босо. На босоніж — на босу ногу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- босоніж — Босака, босо Фразеологічні синоніми: босими ногами; на босу ногу Словник синонімів Вусика
- босоніж — Босо́ніж, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- босоніж — БОСО́НІЖ, присл. Те саме, що бо́со. Молоденька наймичка, сільська дівчина, босоніж.. внесла самовар (Н.-Лев., IV, 1956, 337); Якби не ті простори, я певне побігла б до нього босоніж (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- босоніж — Босоніж нар. Босыми ногами, босикомъ. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41. Словник української мови Грінченка