босоркун

БОСОРКУ́Н, а́, ч.

У міфології слов'ян – гірський дух, який піднімає сильний вітер і літає з цим вітром невидимим.

Босоркун викликає посуху, насилає на людей і тварин хвороби, недуги (з наук.-попул. літ.);

Маємо завжди пам'ятати: людина, що звертається до босоркуна по допомогу, стає залежною від нього, точніше, від тих духів, ретранслятором яких є босоркун (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. босоркун — -а, ч., діал. Упир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. босоркун — Босоркун, -на м. Упырь. Желех. Словник української мови Грінченка