босоркун
БОСОРКУ́Н, а́, ч.
У міфології слов'ян – гірський дух, який піднімає сильний вітер і літає з цим вітром невидимим.
Босоркун викликає посуху, насилає на людей і тварин хвороби, недуги (з наук.-попул. літ.);
Маємо завжди пам'ятати: людина, що звертається до босоркуна по допомогу, стає залежною від нього, точніше, від тих духів, ретранслятором яких є босоркун (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me