ботрія
БО́ТРІЯ, ї, ж., біол.
Щілиноподібний присосок на головці лентеця, за допомогою якого він прикріплюється до стінки кишки.
На спинній і черевній поверхнях головки лентеця розташовані дві глибокі щілини – ботрії, за допомогою яких паразит прикріплюється до слизової оболонки кишки (з наук. літ.);
Защемлення слизової оболонки кишки ботріями гельмінта веде до атрофії тканин і їх некротизації (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me