ботрія

БО́ТРІЯ, ї, ж., біол.

Щілиноподібний присосок на головці лентеця, за допомогою якого він прикріплюється до стінки кишки.

На спинній і черевній поверхнях головки лентеця розташовані дві глибокі щілини – ботрії, за допомогою яких паразит прикріплюється до слизової оболонки кишки (з наук. літ.);

Защемлення слизової оболонки кишки ботріями гельмінта веде до атрофії тканин і їх некротизації (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me