боулінг

БО́УЛІНГ, у, ч.

Спортивний різновид гри в кеглі.

Боулінг вважається однією з найпопулярніших ігор світу (із журн.);

Доріжка для боулінгу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боулінг — бо́улінг іменник чоловічого роду вид спорту Орфографічний словник української мови
  2. боулінг — -а, ч. У США, Великій Британії та ряді інших країн – назва спортивних кеглів. Великий тлумачний словник сучасної мови