боярщина

БОЯ́РЩИНА, и, ж., іст.

1. У Московській державі – період правління впливових бояр, що характеризувався послабленням центральної влади.

Слово “кацап” могло бути занесеним до українців в епоху московської боярщини в Україні, в XVII ст., після гетьмана Богдана Хмельницького (з наук.-попул. літ.).

2. Вотчина, маєток боярина.

У X ст., мабуть, велике землеволодіння не могло виділитись як окремий економічний комплекс з общинних земель, як особлива боярщина (з наук. літ.).