боєзаряд
БОЄЗАРЯ́Д, у, ч.
Вибухова речовина у снаряді, міні і т. ін. у кількості, необхідній для вибуху.
В Україні немає виробництва ядерних боєзарядів (з публіц. літ.);
Ракет, здатних нести ядерний боєзаряд, Іран ще довго не матиме (з газ.);
Торпедний боєзаряд.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me