боєзаряд

БОЄЗАРЯ́Д, у, ч.

Вибухова речовина у снаряді, міні і т. ін. у кількості, необхідній для вибуху.

В Україні немає виробництва ядерних боєзарядів (з публіц. літ.);

Ракет, здатних нести ядерний боєзаряд, Іран ще довго не матиме (з газ.);

Торпедний боєзаряд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me