боїнг
БО́ЇНГ, а, ч.
Багатомісний комфортабельний пасажирський або транспортний літак американської авіаракетобудівної компанії “Боїнг”.
Червоний захід сонця в ілюмінаторі розітнуто навпіл сталевим лезом крила боїнга, що несе назад у щоденні будні (із журн.);
Від Києва до Марселя я летів на боїнгу голландських авіаліній (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me