бражка
БРА́ЖКА, и, ж.
Пестл. до бра́га 1.
– Ладки, ладусі! – А де були? – В бабусі! – А що їли? – Кашку! – А що пили? – Бражку! (Номис);
Бражка відгонила солодом, але була прохолодна, гостра на смак і легко пилася (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бражка — бра́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бражка — -и, ж. Пестл. до брага 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бражка — див. горілка Словник синонімів Вусика
- бражка — БРА́ЖКА, и, жін. Пестл. до брага 1. — Ладки, ладусі! — А де були? — В бабусі! — А що їли? — Кашку! — А що пили? — Бражку! (Номис, 1864, № 9264). Словник української мови в 11 томах
- бражка — Бражечка, бражка, -ки ж. ум. отъ брага. Словник української мови Грінченка