браконьєрство

БРАКОНЬЄ́РСТВО, а, с.

Полювання в недозволених місцях або в заборонений час.

Безробітний Семен мусив годувати онуків браконьєрством на ставу (П. Козланюк);

Щоразу пересвідчуємося, що не всі іще сьогодні вважають браконьєрство злочином проти природи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. браконьєрство — браконьє́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. браконьєрство — -а, с. Полювання чи рибальство в недозволених місцях або в заборонений час чи на представників фауни, що занесені до Червоної книги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. браконьєрство — БРАКОНЬЄ́РСТВО, а, с. Полювання в недозволених місцях або в заборонений час. Безробітний Семен мусив годувати онуків браконьєрством на ставу (Козл., Ю. Крук, 1957, 431). Словник української мови в 11 томах