бракуватися

БРАКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

Пас. до бракува́ти².

За наявності дефектів, більших за допустимі, вісь бракується (з наук. літ.);

Якість обробки зовнішньої поверхні контролювалась, і при виявленні рисок та відхилень від вимог креслення зразки бракувались (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me