браман

БРАМА́Н, а, ч.

Те саме, що брахма́н.

Активна опозиція браманів проти буддизму почалася за часів Ашоки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. браман — -а, ч. В Індії – особа, що належить до вищої касти (первісне – до касти жерців). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. браман — бра́ман вул., вульг. мужчина, який користується послугами повій у під'їздах будинків (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. браман — брама́н, брамі́н див. брахман Словник іншомовних слів Мельничука