1. Словник української мови у 20 томах

братовбивця

БРАТОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж., БРАТОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч.

Убивця свого брата, побратима, однодумця.

Джентльмен мандрівний цей .. Підкупляв, лякав і лаяв Несхочих братовбивць (М. Бажан);

Він [Андрій] і справді підійшов. Підійшов братовбивця тихо, нечутно і зупинився, як примара (М. Хвильовий);

Поряд із святими Борисом і Глібом виріс у родині рівноапостольного князя Володимира братовбивець Святополк Окаянний (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братовбивця — братовби́вця іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. братовбивця — -і, ч. і ж. Убивця свого брата, побратима, однодумця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. братовбивця — див. братовбивець; жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. братовбивця — БРАТОВБИ́ВЦЯ (убивця свого брата або побратима, однодумця, співвітчизника і т. ін.); КА́ЇН зневажл. (ужив. і в знач. зрадника інтересів близької людини або людей). Словник синонімів української мови
  5. братовбивця — Братовби́вця, -ці, -цею, -би́вцю! -би́вці, -вців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. братовбивця — БРАТОВБИ́ВЦЯ, і, ч. і ж. Убивця свого брата, побратима, однодумця. Джентльмен мандрівний цей єсть імперії трудивсь, Підкупляв, лякав і лаяв точих братовбивць (Бажан, Роки, 1957, 187). Словник української мови в 11 томах