1. Словник української мови у 20 томах

братогубець

БРАТОГУ́БЕЦЬ, бця, ч., рідко.

Те саме, що братовби́вець.

Ніхто з чаклунів не захотів служити правителю-братогубцю (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. братогубець — братогу́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. братогубець — -бця, ч. Те саме, що братовбивця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. братогубець — див. братовбивець Словник синонімів Вусика
  4. братогубець — Братогу́бець, -гу́бця, -бцеві, -бцю! -гу́бці, -бців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)